Лийтеся, сльози, сказав полісмен. Філіп К.Дік. Комубук

11 жовтня 1988 року Джейсон Тавернер — чи не найвідоміший на планеті телеведучий, розважальним шоу якого захоплюються десятки мільйонів глядачів, а вже наступного дня він прокидається в брудному мотелі цілковитим ніхто. Він не просто втратив своїх друзів, славу й багатство, схоже, він втратив саму свою ідентичність. Однак у клаустрофобному дистопічному світі роману «Лийтеся, сльози, сказав полісмен», де кожен доносить на кожного й здається, що всі, навіть поліція, мають свої брудні таємниці, нездатність довести, ким ти є, в ліпшому разі означає автоматичне потрапляння до таборів примусової праці, а в гіршому — смерть. Відчайдушно намагаючись вижити в цьому сповненому пасток і небезпек середовищі, герой роману ступає на шлях, який дасть йому змогу не лише розкрити таємницю власного «зникнення», але й поглянути на своє колишнє життя з перспективи, що ніколи не відкрилася б тій марнославній знаменитості, якою він був всього кілька днів тому.

Написаний 1974 року, роман «Лийтеся, сльози, сказав полісмен» — це зворушлива й дуже особиста притча про людську самотність і любов. Номінований на премії «Г’юго» та «Неб’юла», цей роман є водночас одним із стилістично найдовершеніших творів в усьому доробку Філіпа Діка.