Амадока. Софія Андрухович, Видавництво Старого Лева

Понівечений до невпізнаваности в одній із гарячих точок на Сході України, герой роману «Амадока» тільки дивом залишився живим. Це сумнівна втіха, оскільки важкі травми призвели до повної втрати пам’яти: чоловік не пам’ятає ні свого імени, ні звідки походить, не пригадує жодної близької людини, жодного фрагмента свого попереднього життя. Таким його і віднаходить жінка, любов і терпіння якої здатні творити дива: сягати найглибших пластів забуття і спогадів, поєднувати розрізнені клапті понівеченої свідомости, зшивати докупи спільну історію.
Амадока — найбільше в Европі озеро, розташоване на території сучасної України, вперше згадане Геродотом і впродовж кількох століть відтворюване на мапах середньовічними картографами, аж до свого раптового і цілковитого зникнення. Яким чином безслідно випаровуються великі озера, як зникають цілі світи, цілі культури — і що залишається натомість? Чи може існувати зв’язок між єврейською Катастрофою Східної Европи і знищенням української інтеліґенції в часи сталінських репресій?

Чи може забуття однієї людини сягати на кілька поколінь під землю? Чи пов’язують нас знаки і шрами понівеченої пам’яті? Чи здатні любов і терпіння дати змогу торкнутися свідомості іншої людини?

Роман побудований з грубих шматків, неоковирних частин зшитого обличчя чоловіка що постраждав під час війни. Чого вартує наше життя якщо його забути, чи можна переноситись в минуле завдяки фотографіям, відчувати запах бабиних страв через погляд на її улюблений посуд, чи можна стати тією особою вивчивши всі її глибинні секрети? Роман створює суцільні рядки питань і мало відповідей. Багато невиправдано жорстоких подій, що залишаються недоконаними. Історія читається місцями захопливо, дуже часто стає нудно. Адже, невиправдано велику частину книжки було присвячено Петрову та його листуванню. Ми дізнаємося багато цікавого про життя відомих письменників, Андрухович приземляє їх, ніби навмисно викриваючи не найкращі риси, ніби кажучи, — "Ось, вони такі як ми і навіть гірші". Також, в романі висвітлюються історичні події, Друга Світова війна, голод, постійні зміни влади, заслання, вбивства євреїв. "Амадока" варта прочитання, але це не мій стиль. Історія починається питанням "що відбувається?" і закінчується питанням "як героям жити далі і чи можна це назвати життям?"