З чого нам дозволено сміятись, Павло Швед, Комубук

Пропоноване видання містить збірку вибраних есе Павла Шведа, початково опублікованих у часописі Критика й онлайн-виданні Provid.org. Хоча вони й написані в різний час та за різних нагод, ці тексти в теоретичному плані об`єднує багаторічне зацікавлення автора лаканівським психоаналізом Люблянської школи та ідеями Славоя Жижека зокрема, а в тематичному те, що за визначенням відомого українського публіциста Миколи Рябчука можна окреслити як нашу колоніальну спадщину та постколоніальну спадковість. Попри те, що такі імена, як П`єр Бурдьє, Мішель Фуко, Ален Бадью, Франц Фанон, Маршал Берман, Бенедикт Андерсон чи Младен Долар, як і деякі інші, рідко звучать на сторінках цієї збірки, імпліцитна присутність їхніх ідей, поглядів та способів тлумачення є тут достоту повсюдною, адже поряд із лаканіанством саме вони відіграли вирішальну роль в інтелектуальному становленні автора цих проб. Тож суспільно-політичні й культурні феномени, розгляду яких присвячені окремі есе, доволі різноманітні й охоплюють такі теми, як українські дебати про постмодернізм 1990-х-2000-х років, нові засоби вираження літератури, зокрема феномен мережевої літератури, питання етики й політкоректності як домінантної у наш час форми етичного, проблема (пост)тоталітаризму й сучасний кінематограф.