Петсон, Фіндус і переполох на городі. Свен Нордквіст. Богдан

Був погожий весняний ранок. У кожному кущі виспівували пташки, росла трава, вкривались листям дерева, і всюди літали, повзали й метушилися дрібні комашки. Кіт Фіндус гасав довкола й полохав жуків. Дідуньо Петсон стояв на городі, розглядав землю і розминав її в долоні. «Уже пора, — заявив він. — Сьогодні можна сіяти городину й садити картоплю». Проте Фіндус мав іншу думку, на що можна використати город. До того ж і в курей, і в корів був на те власний переконливий погляд.

Тож так чи інак, але все відбувалося дуже незвично.