Дочка часу. Жозефіна Тей. Апріорі

Не секрет, що обличчя людини відображає її характер і вчинки. А якщо те, що ви бачите, діаметрально протилежне тому, що про людину говорять? Повірите своїй інтуїції чи поголосу?

Герой роману Жозефіни Тей детектив Алан Ґрант тимчасово прикутий до ліжка і знемагає від нудьги. Йому випадково потрапляє до рук зображення людини, яку він «посадив би в крісло судді». Прочитавши на звороті, що це – портрет Річарда ІІІ, Ґрант спантеличений. Адже всім зі шкільних років відомо, що цей король убив двох своїх племінників. Не міг же ж він так помилитися! Алан Ґрант починає розслідування. Його, як детектива, цікавлять тільки факти. Але «свідки» суперечать один одному. Історію пишуть переможці, а істина – «дочка часу». Тож хто має рацію: детектив чи безсумнівний авторитет – «святий» Томас Мор?