Гемингвей ничего не знает. Артур Дронь. Издательство Старого Лева

«Гемінґвей нічого не знає» — Гемінґвей нічого не знає
Автор: Артур Дронь
Видавництво: Видавництво Старого Лева

📖 Опис книги

«Гемінґвей нічого не знає» — це збірка короткої прози, написана українським військовим і поетом Артуром Дронем на основі власного досвіду участі у війні. Тексти створені під час служби та відновлення після поранення й мають характер особистих свідчень.

Книга показує війну не як літературний образ, а як реальність — жорстку, суперечливу і глибоко людську. Автор розповідає про:

• бойовий досвід і поранення
• втрати та побратимство
• страх, віру, надію і любов
• внутрішні зміни людини на війні

Особливістю книги є те, що вона руйнує романтизовані уявлення про війну, зокрема ті, які сформували класики на кшталт Ернеста Гемінґвея. Дронь підкреслює: сучасна війна — це не пригода, а боротьба за виживання нації.

💬 Тематика і сенси

• правда про війну без прикрас
• життя «на межі» та психологічні травми
• сила любові й людяності навіть у найтемніші часи
• переосмислення культури, віри та літератури

Тексти мають терапевтичний ефект: вони допомагають як автору, так і читачам прожити складний досвід і краще зрозуміти військових.

⭐ Цікаво

Книга отримала визнання критиків і стала лауреатом Премії імені Юрія Шевельова 2025 року.

Ця книга короткої прози — свідчення солдата про досвід великої війни. Віра на фронті, братерство між військовими, страх і надія, смерть і Любов. Автор пропрацьовує власні травматичні спогади, але текст може стати психо­терапією не лише для нього, а й для читачів.

Автор говорить про себе, переповідає реальність та сни, але передовсім фіксує життя на межі. Розповідає про людей великої Любові, на яких все й тримається. Тут обʼявляється Господь Окопний, починається Найновіший Завіт, стає опорою українська культура в рюкзаку, а визнані метри воєнної літератури не витримують випробування реальністю. Їм про нас, українців, нічого не відомо. Про себе можемо говорити тільки ми, бо на Східному фронті все змінилось. І Артур Дронь говорить про це відверто і прямо. Як говорять ті, які були на межі. І повернулися.

Це книга не стільки про події, скільки про відчуття війни зсередини. Вона говорить просто і прямо — як людина, яка була там і повернулась, щоб розповісти.