Листи до сина, Василь Стус, Ранок

Що спонукає батьків ділитися власним досвідом зі своїми дітьми? Естафета від покоління до покоління кожну сотню років набуває нових форм і глибин, але мета та сама: пошук близькості, застереження від помилок і небезпек, імпульс для виростання. Батьки незалежно від обставин мусять навчити своїх дітей жити в реальному світі. Нині листи Василя Стуса до сина Дмитра — не просто історія родини, це частина епохи, непересічна складова становлення нашої ідентичності. Іншої можливості, ніж писати листи, у поета не було. Не кожен батьківський досвід буває почутим. Але Стусів став «класикою», яка сьогодні набуває нових значень.