П'ятий ризик, Майкл Льюїс, Країна мрій

Яких очікувати наслідків, коли контроль в уряді отримають люди, що гадки не мають, як він функціонує?

«Вибори закінчилися, — пригадує Елізабет Шервуд-Рендалл, колишня заступниця міністра енергетики. — Трамп переміг. Однак далі запала тиша». В інших міністерствах усе було аналогічно: призначені Трампом урядовці або взагалі не з'являлися на роботу, або, коли таки з'являлися, не знали анічогісінько про свої нові обов'язки. Деякі просто викидали інформаційні бюлетені, підготовані для них.

У Міністерстві сільського господарства раптом згорнули такі важливі програми, як продовольчі картки для малозабезпечених і шкільні сніданки. В Міністерстві торгівлі не набрали персоналу, щоб нормально провести перепис населення 2020 року. А в Міністерстві енергетики, яке управляє міжнародними ризиками атомної галузі, не призначили достатньо інспекторів, щоб виводити з чорного ринку уран, поки він не потрапив до терористів.

Головна причина всіх цих халеп — войовниче невігластво. Коли хочеться відгородитися від складних проблем, легше взагалі в них не вникати. Є свої переваги у неуцтва і свої недоліки у знання. Знання ускладнює життя. Додає клопотів людині, яка воліє звести широкий світ до свого вузького світогляду. Блискуча книжка Майкла Льюїса розкриває читачам «машинне відділення» американського уряду, роботу якого підважили власні недалекі очільники.