Виборчий кодекс України
Повна назва: Виборчий кодекс України (ВКУ) – законодавчий акт, що регулює організацію та проведення виборів в Україні.
Прийнятий: 19 грудня 2019 року, набрав чинності 1 січня 2020 року.
Мета: Систематизація та уніфікація правил проведення виборів на всіх рівнях (від місцевих до президентських та парламентських), підвищення прозорості та демократичності виборчого процесу.
Основні положення Виборчого кодексу:
-
Види виборів:
-
Президентські вибори.
-
Вибори народних депутатів України.
-
Місцеві вибори.
-
Референдуми.
-
-
Виборчі системи:
-
Пропорційна система (для парламентських виборів).
-
Мажоритарна система (частково для місцевих виборів).
-
Змішана система, передбачена для деяких органів місцевого самоврядування.
-
-
Виборче право та участь громадян:
-
Громадяни України, які досягли 18 років, мають право голосу.
-
Забезпечується рівність виборчих прав, включаючи право голосу для внутрішньо переміщених осіб.
-
-
Організація виборів:
-
Центральна виборча комісія (ЦВК) – керівний орган, відповідальний за підготовку та проведення виборів.
-
Територіальні та дільничні виборчі комісії – організація голосування на місцях.
-
-
Кандидати та партії:
-
Порядок висування кандидатів у депутати та на посаду президента.
-
Виборчі списки політичних партій.
-
Фінансування виборчих кампаній, обмеження витрат.
-
-
Голосування та підрахунок голосів:
-
Умови проведення голосування (очно, поштою, електронно – де передбачено).
-
Підрахунок голосів та встановлення результатів виборів.
-
Можливість оскарження результатів у судовому порядку.
-
-
Прозорість та контроль:
-
Спостереження за виборами громадськими організаціями та міжнародними спостерігачами.
-
Заборона фальсифікацій, підкупу виборців та адміністративного тиску.
-
Особливості Виборчого кодексу:
-
Об’єднує всі правила виборів в одному документі (до 2019 року регулювалося кількома окремими законами).
-
Вводить сучасні механізми контролю та підрахунку голосів.
-
Враховує нові технології та демократичні стандарти.

