Утопічне майбутнє — це світ, у якому люди перебувають під пильним контролем. Суспільство поділене на касти, кожна з яких відіграє свою роль. Усі повинні насолоджуватися установленим ладом і служити «загальному благу», а насправді — панівному режиму. Кожен, хто не хоче жити в «злагодженому» суспільстві — дикун і, відповідно, ворог.
«Який чудесний світ новий» — це антиутопічний роман, написаний британським письменником Олдосом Гакслі у 1932 році. Події розгортаються у майбутньому суспільстві, де панує тотальний контроль, стабільність і споживацтво. Люди тут народжуються не в сім'ях, а вирощуються у спеціальних інкубаторах і розділяються на касти — від найвищих інтелектуальних «Альфа» до найнижчих «Епсилонів».
Світ у романі на перший погляд ідеальний: немає воєн, бідності чи хвороб, усі завжди «щасливі» завдяки вживанню спеціального наркотику — соми, сексуальній вседозволеності та відсутності емоційної глибини. Але за цією ілюзією щастя ховається втрачена індивідуальність, знецінення культури, мистецтва, духовності та справжніх почуттів.
Сюжет зосереджений навколо Бернарда Маркса, який відчуває себе чужим у цьому досконалому світі, і Дикаря Джона — людини, яка виросла поза межами цивілізації й намагається зрозуміти й прийняти цей новий світ, але натомість лише більше розчаровується.
Ця книга — роздуми про межі прогресу, ціну «ідеального» щастя та небезпеки, які несе тотальний контроль над особистістю. Вона залишається актуальною й сьогодні, як застереження проти втрати людяності в гонитві за комфортом.




