Дожити до весни Надія Гуменюк Клуб Сімейного Дозвілля

Анна, Єва, Анабель… Що в них спільного? Дуже часто доля плете надто химерні візерунки й поєднує абсолютно непоєднувані – здавалося б! – речі. Хоча, насправді (можливо), це одна й та сама жіноча доля. Сповнена надій і розчарувань, злетів і падінь, таємниць і бажань, зі своїми непередбачуваними, абсолютно приголомшуючими моментами. Кохання й ненависть, надія і випробування, любов і зрада – усе це переплітає тісно три вражаючі жіночі історії. Життя складається то як методичний детектив, то – неначе зворушлива драма, а подекуди – і як пробуджуюче душу воскресіння. Недарма кажуть бо – Бог трійцю любить…

Так і онука поліського скрипаля Луки Баскаля, остання в їхній древній фамілії (що веде свій рід від історії кохання офіцера наполеонівської армії та простої красивої жінки родом з Полісся), три рази мала розпрощатися з життям. І три рази… рятувалася. Але при тому кожного разу ставалося щось, що ця жінка доживала до своєї весни…

Через весь роман Надії Гуменюк «Дожити до весни» проходить лейтмотивом історія-сповідь скрипки. Протягом двох століть червоний музичний інструмент здійснив подорож від Парижа до Волині й «побачив» – коли можна так висловитися – багато різних речей. Разом зі зміною історичних епох скрипка стала свідком і особистих людських доль, їхніх трагедій, розчарувань і злетів. Надія Гуменюк – письменниця, відома своїм доволі різножанровим творчим спадком. От і тепер вона вкотре здивувала читачів цікавим романом, що підіймає безліч екзистенційних та метаісторичних питань, із декількома сюжетними слоями та релігійним вмістом.