«Цуцик» Віталія Запека — безсумнівно, подія в сучасному літературному житті. І не лише тому, що роман до болі правдивий, бо за плечима автора — три роки російсько-української війни. На відміну від «окопної» прози, це перший справді АНТИВОЄННИЙ роман про події на Сході. Написаний Людиною, якій до болю те, що стільки років відбувається на Донбасі.
Добра і зворушлива історія, пронизана правдивими емоціями. Недовірливе щеня шукає свою Людину. Йому не відомі складні абстрактні поняття, якими люди зазвичай
виправдовують розпочаті ними війни, але воно розуміє, що таке дружба, доброта й самопожертва.
«Цуцик» Віталія Запеки викликає в читача ніжність до головного героя і всіх, кого той любить. Ця історія зачіпає за живе і тримає увагу з першого слова до останньої крапки.
Вона змушує посміхатися й переживати, хвилюватися й радіти, але точно нікого не залишає байдужим.
Оповідь ведеться від імені малого цуценяти. Це погляд на нас, людей, ніби збоку. Чесний і відвертий.
Роман «Цуцик» унікальний з декількох причин, перша з яких - це те, що події сюжет подаються не крізь призму заангажованого персонажа-людини, а тварини - цуцика, на зразок того, який зустрічає на обкладинці книги.
З народження герой Віталія Запеки потрапляє у жорстоке воєнне середовище й проходить справжню «школу життя», пізнаючи світ з усіма його принадами та небезпеками. Попри те, що через історію цуцика автор зобразив війну на Донбасі без прикрас, це все ж антивоєнний роман, бо в його основі - історії людей, історію про людяність та історії про радість й біль очима цуценяти.
Співчуття та сміх - як життя і смерть йдуть завжди поряд, у чому неодноразово переконається читач цього роману.
Особливу увагу Віталій Запека приділив діалогам та емоційності, розкривши питання й давши відповідь, заради чого люди йдуть на війну.








