ЗАБІЯКИ Вірші Григорій Столярчук Богдан

Я весела бігла в сад
І з плачем прийшла назад:
Вжалила у руку бджілка.
Виламав дідусь мій гілку
Й каже: — Зараз бджіл побʼєм.
Ну, збирайся, в сад підем...
Жаль мені маленьких стало,
Хоч боліть не перестало.
Я до діда підійшла
І за шию обняла:
- Ні, не треба бджілок бити,
Бо хто ж буде мед носити?...