Прозі Г.Михайличенка притаманні ліризм, експресія, чарівливість слова і тонка, вишукана ритмізація синтаксису, почасти наближені до поетики прози Кнута Гамсуна, Райнера Марії Рільке, Марселя Пруста і Шервуда Андерсона. Навіть сюжетні новели письменника є радше фабульною замальовкою, яка має на меті передати настрій по(дії), а не означити її перебіг. У добірці наведено також критичні статті, що почасти відображають суперечливі думки й альтернативні погляди на творчість Гната Михайличенка, а втім, є спробою дешифрувати символізм і загадковість його текстів та наблизити читача до розуміння світосприйняття письменника.
«Я життя поцілую просто в губи. Лірична проза, шкіци, новели (Класична проза)» - це не просто збірка творів, а справжній вияв пристрасті до життя від талановитого українського письменника. Лірична проза, шкіци та новели в цій книзі переплітаються з багатогранністю людських емоцій, тонкими філософськими роздумами та глибокою любов'ю до світу. Тут кожна сторінка - це яскраве, чуттєве занурення в плин життя, де любов, боротьба, радість і страждання зливаються в єдину мелодію людського існування.
Михайличенко майстерно передає тонкі нюанси почуттів, створюючи образи, які назавжди залишаються у пам'яті. Його мова - жива, динамічна й сповнена яскравих деталей, що робить читання захоплюючим та натхненним. Збірка звертається до тем людських відносин, пошуку сенсу буття та боротьби за свої ідеали, даруючи читачеві можливість замислитися над тим, що насправді важливо в житті, при цьому не концентруючись виключно на сюжеті.








