Санаторій. Барбара Кліцка. Ще одну сторінку

Сюжет цієї повісті на позір доволі простий. Недужа жінка прибуває на реабілітацію, зазнає іще травмування, повертається додому знесилена. Однак це не все. Вона таки зазнала й дива, воно її відшукало і сталося.

Спомини з минулого і відкриття своєї сексуальності в санаторії для підлітків тісно переплітаються з утисками й наругою, яких Каміла зазнає нині — у реабілітаційному закладі, куди мусить їхати за рекомендацією соцстрахування, інакше її позбавлять виплат і звільнять з роботи.

Санаторій виявляється місцем, сповненим пасток, ритуалів і таємниць, а героїня, попри численні зусилля, не може зрозуміти правил, що керують курортним світом. Усе в цій історії відбувається на межі між здоров'ям і хворобою, а також повсякденним життям реабілітаційного закладу та його темними закутками.

Ейджизм, сексизм, стигматизація іншості, зневага до вихідця з певного регіону — те, що травматично долає героїня, офіруючи себе. Та за подолання випробувань отримує від життя винагороду — і не одну, їдучи із санаторію геть іншою людиною.