Шептуха. Тамара Горіха Зерня. Білка

«Шептуха» — новий роман української письменниці Тамара Горіха Зерня, виданий у видавництві Видавництво Білка. Це глибока й атмосферна історія, у якій поєднуються сучасна реальність, народна магія та психологічна драма.

📖 Опис сюжету

У центрі роману — жінка, яку називають шептухою. Вона має особливий дар: лікує, допомагає, «нашіптує» слова, що здатні змінювати долі людей. До неї звертаються тоді, коли звичайна медицина чи логіка вже безсилі.

Події розгортаються на тлі українського сьогодення — із його тривогами, втратами та внутрішніми пошуками. Через історії різних людей авторка показує:

• біль і травми війни,
• силу віри та традицій,
• складний вибір між раціональним і містичним.

🌿 Атмосфера та теми

Роман вирізняється:

• глибокою психологічністю,
• напруженою, місцями тривожною атмосферою,
• елементами української народної магії та обрядовості.

Тут переплітаються:

• реальність і містика,
• особисті драми і колективний досвід,
• питання віри, провини, спокути та надії.

✨ Для кого книга

«Шептуха» буде цікава читачам, які люблять:

• сучасну українську прозу,
• історії з містичним підтекстом,
• глибокі емоційні романи про людські долі.

Це не легке читання — книга змушує задуматися, відчути й прожити разом із героями їхні страхи, втрати та надії.

Ольга Петрівна Кривенко, по матері Первоцвіт, ліпить докупи шлюб, а він не ліпиться. Що пристойніший і поважніший фасад, що солідніший вигляд це має збоку, то відчутніша пустка і порожнеча за лаштунками. Самотність, страх перед віком, правда, яку немає сил більше приховувати… Це все не закінчиться добром.

Ні, героїня не дівчинка, щоб просто так тікати з дому, все-таки вона поважна людина, перекладачка зі сталою клієнтурою і професійним реноме. Але, тим не менше, вона втекла… Втекла у бабину хату на краю світу, втекла на далекий закинутий хутір з наміром пожити тихим усамітненим життям, розібратися у собі, подумати, врешті-решт.

Але тихий усамітнений куточок виявився далеко не простим.

Честь і нечисть, живе і неживе, чоловіки і жінки, насилля і безсилля, любов і зрада — все змішалося на нашому прикордонні.

Баба свого часу відьмували і лишили по собі неабияку репутацію, яку хоч-не-хоч доводиться виправдовувати. Старі гріхи й злочини не бажають сидіти тихо і пробиваються назовні, шукаючи помсти і справедливості. Сучасні грішники не відстають від тодішніх, нагородивши такого, що без наливки не розібратися.

А потім почалася війна..