Життя семидесятирічної Софії вже давно втратило барви. І здавалося, що цей ранок нічим не відрізнятиметься від решти: кава в надбитому горнятку, чергова серія телевізійного детективу, папіроса і киця Анфіса, яка зайняла всі теплі місця у квартирі. Аж доки у двері не постукали. На порозі стояла незнайома жінка і маленька дівчинка Любця, яку Софія бачила лише на фотографіях. Дівчинка, яку мама відправила до неї в ніч, коли колони російської техніки рушили на Херсон.
І саме так жінка, яка вже давно перестала вірити в майбутнє, раптово отримала непросте завдання: зберегти дитину. А маленька, розгублена Любця, мусила подорослішати і триматися лише за мамину обіцянку «Ми по тебе скоро приїдемо!». Але попри те, що війна підступно змінює маршрути і дотриматися найщиріших обіцянок буває зовсім не просто, Любця знаходить нових друзів, розбиває улюблений бабцин сервіз, і вірить в диво.
"Любця. Ми по тебе скоро приїдемо" — емоційна й глибока розповідь Наталії Оздемір про те, як війна змінює долі, але не здатна знищити людяність, тепло та віру в добро. Це роман про силу маленьких вчинків, любов і турботу на тлі повномасштабної війни.
- зворушлива історія про стосунки між дитиною та літньою жінкою;
- атмосфера тривоги та надії, яку переживають українські сім’ї під час війни;
- правдива, щира й тепла розповідь про людяність та силу обіцянок;
- книжка, що надихає вірити в добро навіть у найтемніші часи.
Це історія про світло, яке ми можемо давати одне одному. Про надію, що живе в маленьких серцях. І про любов, здатну витримати найстрашніші випробування.








