На любов і смак. Дзюньïтiро Танідзакi. Астролябія

У романі «На любов і смак» (1928–1930) Дзюньїтіро Танідзакі розпочинає пошук ідеалу жінки, зіштовхуючи два протилежні жіночі образи і демонструючи суперечність естетики західного й східного світів. Головний герой у процесі розвитку сюжету усвідомлює, що тяжіє до традиційних для японської культури «безликих» жінок. Цей роман — не лише перша спроба автора продемонструвати втрату зацікавленості західною естетикою, але й бажання описати екзистенційний розворот Японії. Фінал і кульмінація роману — момент повернення героя в лоно традиційної культури, де він, нарешті, знаходить крихку гармонію, в якій поєднуються минуле й сучасне, душа і тіло, де знаходиться спокій, якого він так прагнув.

Автор досліджує природу пристрасті, складність людських стосунків, поєднуючи чуттєвість із філософськими роздумами про життя, красу та насолоду. Сюжет побудований на рефлексіях героя щодо власного досвіду, минулого, щоденних ритуалів, стосунків і культури насолоди. Тексти Танідзакі сповнені уваги до деталей, естетизму та глибокої психологічності.

• Майстерність японського модернізму ХХ століття.
• Поєднання естетики, психології та філософії.
• Теми кохання, пристрасті та чуттєвості.
• Автор, що вплинув на розвиток сучасної японської прози.

Художня проза, оповідання, філософська есеїстика. Для тих, хто цінує японську літературу, естетику Сходу та витончені тексти про кохання.