Ця історія про Другу світову війну змальовує героїчну службу молодої жінки в лавах Червоного Хреста. Чи замислювалися ви коли-небудь про тих, хто тримав тил на самій лінії фронту, не маючи в руках зброї? Роман «На добраніч, Ірен» Луїса Альберто Урреа — це приголомшлива ода жіночій дружбі та неймовірній силі духу.
У 1943 році Ірен Вудворд тікає з Нью-Йорка від жорстокого нареченого, вступає до Червоного Хреста й вирушає до Європи. На навчанні Ірен знаходить спільну мову з дотепницею Дороті Данфорд. Разом вони стають екіпажем в елітному Клубмобільному корпусі. Вантажівки цього підрозділу Червоного Хреста, переобладнані на кав’ярні, супроводжують армійців на фронті. А завдання дівчат, прозваних Пончиковими Лялями, — кермувати клубмобілями, готувати каву й пончики, дарувати солдатам товариську атмосферу та смак дому — чи не єдину розраду перед боєм.
Після висадки в Нормандії безстрашні подруги приєднуються до військ антигітлерівської коаліції, що наступають у Франції. Перебуваючи у вирі воєнних подій, вони повсякчас ризикують життям. Саме тоді Ірен пізнає і непорушну дружбу, і палке кохання. Чи вдасться їй зберегти ці острівці світла серед хаосу та жахів війни?
«На добраніч, Ірен» — це вишукана історична проза, що майстерно балансує між воєнною драмою та психологічним романом.








