Це книжка есеїв про військових російської армії, які потрапили в полон в Україні. Як співробітник Координаційного штабу з питань поводження з військовополоненими, Петро Яценко здійснив десятки поїздок до таборів, де утримують російських бранців. У книжці він фіксує не лише табірний побут, який разюче відрізняється від умов, у яких перебувають українські полонені в росії, а й намагається визначити самоідентичність солдатів «другої армії світу», їхні мотиви, переконання та спосіб мислення.
Окрім власних спостережень, автор спирається на думки психологів, дослідників, журналістів, які спілкувалися з російськими полоненими у різні роки війни росії проти України. Також до видання увійшли передмови письменниці та публіцистки Олени Стяжкіної та ветерана російсько-української війни й психолога Максима Колеснікова, який провів у російському полоні 321 день.
Ця книжка — спроба осягнути, проти кого Україна воює і з ким нам доведеться сусідити у майбутньому. Це також спроба відповісти на питання, навіщо Україна утримує своїх ворогів в умовах, гідних людини, навіть якщо йдеться про тих, хто у своїй більшості заперечує людяність.
"… Ще кілька тижнів тому дехто з них стріляв і біг уперед за наказом своїх командирів. Здавшись у полон, вони зберегли собі життя, але їм тривожно, бо всі знають, що після обміну в Москві на них чекає допит."
Петро Яценко
автор книжки «Кому вони потрібні?»




