Джордж Орвелл (1903-1950) — британський письменник і журналіст. Його творча спадщина налічує 20 томів і перекладена на 60 мов. Однак всесвітньо відомим він став наприкінці свого життєвого шляху, коли 1945 року з неабиякими труднощами надрукував казкову повість, а радше алегоричну притчу про зародження тоталітарного режиму в срср «Колгосп тварин». У передмові до українського видання — варто нагадати, що це перший переклад «Колгоспу тварин» з англійської на іншу мову, автор насамперед зазначив: для нього дуже важливо, щоб люди на Заході побачили радянський режим таким, яким він є. І зробив це блискуче.
Перший український переклад казки-алегорії Джорджа Орвелла «Колгосп тварин» був опублікований 1947 року і призначався для українських біженців, які перебували в таборах переміщених осіб. Переклад здійснив Ігор Шевченко під псевдонімом Іван Чернятинський.
Пропоноване видання від Астролябії повертає читачам цей давніший переклад — вагоме надбання української культури. Крім передмови автора і самого перекладу, до книги увійшли післямова, що розкриває стосунки автора і перекладача, детальна хронологія виникнення перекладу, газетні оголошення та рецензії, а також листування, пов’язане з цим перекладом.
«Колгосп тварин» - у відносно короткому творі проводиться паралель з диктатурою у радянському союзі, яка виникла у 1917—1922 роках. За словами Орвелла, «Колгосп тварин» відображає події, що призвели до російської революції 1917 року, а потім до сталінської епохи (1927—1953) в радянському союзі. До них відносяться також корупція, недалекоглядність, байдужість, неуцтво та терор.
Головні герої книжки — тварини, яких їхні поводирі — розумні свині, підбурили повстати проти господаря-нехлюя. Захопивши владу, вся та свинота одразу забула про задекларовані правила майбутнього щасливого життя. Свині встановлюють свою владу і проголошують Сім Заповідей. Але день за днем у серцях інших тварин зріє сумнів: а чи справді всі вони рівні? Можливо, серед них є ті, які вважають себе рівнішими за інших?..
Що сталося далі насправді — вже історія, яку вивчають за підручниками. Та от тільки трактують її по-різному, вишукуючи в тоталітарних суспільствах з їхніми злиднями, голодоморами, репресіями, суцільною брехнею «щось хороше». Тому прикметно, що цей твір не втратив актуальності.





