Середньовічна література подивовує нас якоюсь відчайдушною відвертістю, простакуватим мудруванням, грубим, аж подекуди непристойним, гумором… Ця книжка — зріз тогочасного суспільства, де, лише блазнюючи, можна було й сказати правду, й добитися справедливості.
Герман Боте вважається найбільш імовірним автором «Книги про Тіля Ойленшпігеля» (нім. «Ein kurtzweilig Lesen von Dil Ulenspiegel»), вперше опублікованої у 1510–1511 роках у Страсбурзі. Він зібрав і художньо обробив німецькі народні шванки (гумористичні оповідання) про пригоди бродяги, шахрая та дотепника Тіля Уленшпігеля (Ойленшпігеля).
Тіль мандрує Священною Римською імперією, висміюючи вади тогочасного суспільства — жадібність купців, лицемірство духовенства та глупоту міщан. Його прізвище буквально перекладається як «сова і дзеркало» (символи мудрості та самопізнання через висміювання).
Саме на основі народної книги Боте бельгійський письменник Шарль Де Костер у XIX столітті створив свій знаменитий роман «Легенда про Уленшпігеля», де перетворив Тіля з простого середньовічного жартівника на патріота та борця за свободу Фландрії.








